Як міжнародні, так і вітчизняні експерти в галузі освіти наголошують на актуальності питання вирішення шляхів подолання освітніх втрат (learning losses) і розривів (learning gaps). Дослідження свідчать про негативні наслідки для розвитку особистості та добробуту цілих суспільств, серйозних економічних наслідків. Звичайно ж, слід пам’ятати і про тенденцію до накопичення та поглиблення у разі відсутності вчасних та ефективних заходів з їх виявлення та подолання.
Терміном «навчальні розриви» позначають значну та стійку різницю в академічній успішності між різними групами (категоріями) учнівства.
Поняття «освітні втрати» експерти Аналітичного центру CEDOS визначають як набагато ширше – прогалини у знаннях та навичках, які виникають в учнівства під час освітнього процесу у порівнянні і стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків. Водночас це і втрата можливостей для всебічного (інтелектуального, соціального, емоційного, психологічного та ін.) розвитку учнів, втрати в організації освітнього процесу.
Варто зазначити, що, при створенні планування шляхів подолання освітніх втрат та освітніх розривів на рівні загальної середньої освіти, слід:
- діагностувати освітні втрати - визначити критерії виявлення величини втрат кожного конкретного здобувача освіти, «вхідні» дані (інформація про знання та вміння учнів у доковідний та довоєнний період на певному рівні освіти), що в Україні є проблематичним із-за відсутності централізованої, систематичної бази даних щодо успішності здобувачів освіти та «вихідні» (інформація про знання та вміння учнів на тому самому рівні після певного періоду зупинки навчання). Серед джерел даних про учнівську успішність в Україні ДПА, ЗНО, Міжнародне дослідження PISA, Вітчизняний загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти. Для перевірки рівня знань на даному етапі та виявлення освітніх втрат потім доцільно проводити як первинні та вторинні діагностувальні тести (наприклад, на платформі Всеукраїнська школа онлайн – https://lms.e-school.net.ua/dashboard чи за допомогою різних цифрових ресурсів), так і спостереження на уроках;
- досліджувати, аналізувати, застосовувати стратегії подолання освітніх втрат та розривів на основі міжнародного і вітчизняного досвіду й пошуків власних ефективних шляхів.
Зважаючи на переваги та недоліки загальноприйнятих стратегій подолання освітніх втрат та розривів у своїй роботі використовую такі:
-надання додаткових завдань для самостійного опрацювання (індивідуально для конкретного учня + покрокова інструкція та обов’язковий зворотній зв’язок). Ця стратегія, мабуть, серед вчителів застосовується найчастіше, але не треба забувати про перенавантаження учнів при цьому;
-індивідуальні та групові консультації;
-адаптація та/ або модифікація календарного-тематичного планування чи навчальної програми (маємо на увазі ущільнення, узагальнення, перерозподіл навчального часу для додаткового вивчення незасвоєних тем, при цьому слід зазначити, що змінюємо не зміст навчальної програми чи завдань, а, наприклад, зменшуємо обсяг вправ, збільшуємо час їх виконання, змінюємо складність завдань – так усі учні класу записують словосполучення чи текст, конкретний учень – слово).
Отже, тут ми говоримо про необхідність здійснення індивідуального підходу, приділяючи особливу увагу учням з особливими освітніми потребами.
Можливість адаптувати навчальну програму під освітні потреби окремих груп учнів забезпечить застосування технології диференційованого навчання (розробка завдань для різнорівневих груп у класі, знову ж таки індивідуально, - прогрес кожної групи та «перехід» в наступну і буде етапом подолання освітніх втрат). А от створення різнорівневих класів, на мою думку, не є можливим у всіх школах, та й може привести до розшарування учнівської спільноти та психологічного дискомфорту.
Варто згадати про гейміфікацію як потужний інструмент надолуження втрачених знань та умінь, яка до того ж підвищує пізнавальну активність та інтерес, дозволяє зменшити напруження та підвищити якість сприйняття матеріалу, створює позитивну мотивацію. Тут стане у пригоді використання усіх функціональних можливостей інтерактивних дошок (де можна перетворити на гру будь-який вид роботи – «назвіть закрите слово, позначте у ряду слів, наприклад, назви музичних інструментів, зверніть увагу на виділені слова, використайте їх як опору та складіть речення») , величезна кількість цифрових ресурсів, які містять і різнорівневі, і різноформатні завдання. Але, на мою думку, не слід брати до уваги усі існуючі, треба визначитись із доцільністю застосування того чи іншого ресурсу, щоб не допустити перенасичення та знецінення такої роботи. Наприклад, на уроках англійської мови для активізації навчального матеріалу, актуалізації опорних знань, рефлексії - https://learningapps.org/34502038 (встановлення правильного порядку реплік діалогу) – 4кл. або https://learningapps.org/34482978 (знаходження відповідності) – 4, 6 кл., для засвоєння та перевірки вивчених лексичних одиниць, граматичних понять, перевірки розуміння почутого чи прочитаного -https://www.liveworksheets.com/w/en/english-second-language-esl/44767 – 4 кл., тестові завдання для перевірки сформованості граматичних умінь у 9 класі https://naurok.com.ua/test/umovni-rechennya-pershogo-tipu-conditional-i-63449.html
чи вивчення нових слів у 1 кл. https://wordwall.net/uk/resource/68586139
Не тільки створення позитивної атмосфери для роботи на уроці, а й надання психологічної підтримки є вкрай необхідним https://wordwall.net/uk/resource/70360480
Гарні результати демонструє і використання інноваційних технологій, таких як проєктне навчання та ін. https://docs.google.com/presentation/d/1HYOqtyIquPDE9bvZGnndIhZnS9L8V-sg/edit?usp=sharing&ouid=101299042811297175877&rtpof=true&sd=true
Пошук способів підвищення якості викладання є беззаперечною запорукою підвищення якості освітнього процесу.
А от використання таких стратегій як навчання під час канікул та додаткового року (при їх можливості якісно компенсувати навчальні втрати) мають більше недоліків, ніж переваг.
Прагнучи досягти бажаного результату ми повинні розуміти, що жоден із запропонованих механізмів подолання освітніх (навчальних, виховних, психологічних) втрат не є універсальним, кожен має свої переваги і недоліки, варто застосовувати усі зазначені кроки в комплексі, враховуючи при цьому специфіку вітчизняної освіти та її регіональні аспекти. Вибір стратегії та ухвалення рішення щодо кожного учня має бути індивідуальним. Процес подолання освітніх втрат матиме успіх лише тоді, коли він стане спільною справою для вчителя, учнів, школи, батьків, місцевої громади, громадських та державних інституцій.
https://naurok.com.ua/kompleksne-vikoristannya-dosvidu-mizhnarodnih-i-vitchiznyanih-fahivciv-ta-vlasniy-poshuk-efektivni-instrumenti-podolannya-osvitnih-vtrat-ta-rozriviv-na-urokah-angliysko-movi-408942.html
Немає коментарів:
Дописати коментар